Адвокатське бюро "Валентини Журавель"
Відповідність Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є головним болем для більшості підприємств, які з ним стикаються, оскільки навіть в у разі повторного моніторингу на відповідність платника податків цьому статусу контролюючим органом та перевірки ним наданих самим платником податків інформації, що підтверджує таку невідповідність, отримати рішення про невідповідність Критеріям ризиковості платника ПДВ – складний процес.
І дуже часто це питання ускладнюється самим контролюючим органом, оскільки він має властивість не звертати уваги на надану платником податків інформацію та докази невідповідності підприємства цим Критеріям.
Тож давайте розберемося в проблематиці застосування Критеріїв ризиковості платника ПДВ.
Критерії ризиковості платника ПДВ вказані у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затв. Постановою № 1165 від 11.12.2019 р.) і відповідність хоча б одному з пунктів цих Критеріїв, а їх вісім, за результатами моніторингу є підставою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення. Найчастіше контролюючими органами у рішенні зазначається п. 8, а саме «наявність податкової інформації» у контролюючого органу, яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.
Статус ризикового платника податків привласнюється відповідною комісією контролюючого органу та направляється платнику податків через Електронний кабінет платника податків.
При цьому у 2022 році практика прийняття рішень про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв свідчить про те, що шоста частина прийнятих регіональними комісіями рішень не містить деталізованої інформації щодо підстав встановлення відповідності саме цьому Критерію ризиковості (лист ДПС України від 24.10.2022 року № 12876/7/99-00-18-0-02-07), а отже, у цьому випадку платника податків відсутнє розуміння підстав для встановлення відповідності.
З точки зору контролюючого органу рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості носить виключно інформаційний характер та не тягне за собою негативних наслідків для платника податків, що підтверджувалось у судовій практиці.
Проте варто звернути увагу на п. 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, де зазначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, відповідає хоча б одному Критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої ПН/РК зупиняється.
Тобто для платника податків відповідність Критеріям ризиковості є і буде в майбутньому реальною перешкодою у здійсненні господарської діяльності, що тягне за собою необхідність оскарження та доведення невідповідності Критеріям ризиковості.
Отже, виникає питання, яким чином і за якою процедурою оскаржувати цей статус?
Підпунктом 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Спеціальна норма, а саме п. 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, передбачає, що комісія регіонального рівня у разі виявлення обставин та/або інформації щодо невідповідності Критеріям ризиковості платника ПДВ може виключити платника податків з переліку ризикових.
Але очікувати від контролюючого органу ініціативи зі скасування статусу ризиковості платника ПДВ не варто.
З метою встановлення невідповідності Критеріям ризиковості та прийняття комісією відповідного рішення доцільним є надання платником податків інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку, виключно до комісії регіонального рівня через Електронний кабінет платника податків.
Згідно з положеннями Порядку документи, необхідними для розгляду комісією питання невідповідності Критеріям ризиковості платника ПДВ, є: договори з додатками до них, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції (рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні), розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), документи щодо підтвердження відповідності продукції тощо.
З іншого боку, як зазначалося вище, у разі якщо комісія у своєму рішенні може не зазначила конкретних підстав встановлення відповідності, платник податків буде фактично позбавлений можливості надати конкретні докази відсутності у господарській діяльності платника податків ознак ризиковості.
Інформацію та копії документів платника податків комісія має розглянути протягом 7 робочих днів з дня їх надходження та прийняти рішення, яке надсилається в Електронний кабінет платника податків.
Практика адміністративного оскарження рішень контролюючого органу свідчить про те, що частіше за все комісія віддає перевагу залишенню в силі рішення про відповідність Критеріям ризиковості.
Іншим способом виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 6 Постанови № 1165 є надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При цьому процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Оскарження рішення контролюючого органу здійснюється у судовому порядку за правилами адміністративного судочинства.
Під час подання позовної заяви необхідно враховувати строк звернення до суду, який встановлений як Кодексом адміністративного судочинства України, так і окремими законами України.
Окремо варто зауважити, що 14.10.2022 року набула чинності Постанова КМУ № 1154 від 12.10.2022 року, якою вносяться зміни до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ № 1165.
Постановою № 1154 внесені суттєві зміни до п. 19 Порядку, а саме щодо підстав для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податків. Така таблиця даних застосовується платниками податків з метою убезпечення від зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань у зв’язку з наступним.
У разі відображення у ПН/РК операції з товаром та/або послугою, які зазначені у таблиці даних платника податку, що вже врахована контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється (п. 3-4 Порядку).
Внесені Постановою № 1154 зміни для платника податків, щодо якого прийнято рішення про відповідність Критеріям ризиковості (визначених у п. 1-5 Критеріїв), означають також і прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі.
Із зазначеного у цій статті можна зробити висновки про те, що контролюючий орган під час прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника зазвичай не наводить конкретних та обґрунтованих підстав для віднесення платника до ризикових, що фактично позбавляє можливості оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, що чинить суттєві перешкоди для здійснення господарської діяльності.
Проте відповідність Критеріям ризиковості тягне для платника податків низку негативних наслідків, зокрема, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань, неврахування або прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податків і становить перешкоди для здійснення господарської діяльності.
Адвокати Адвокатського бюро «Валентини Журавель» надають правничу допомогу з оскарження відповідності Критеріям ризиковості платника ПДВ, зупинення або відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування як в адміністративному, так і в судовому порядку, а також консультації з питань оподаткування господарської діяльності та оскарження рішень ДПС України як контролюючого органу.