Адвокатське бюро "Валентини Журавель"

    10.04.2024 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який існував до цього, у регулюванні питань поділу спільних коштів подружжя, які були внесенені одним з подружжя у статутний капітал товариства.
     Протягом майже 10 років існувала усталена позиція, сформульована Верховним Судом України у постанові від 1 липня 2015 року, згідно з якою при поділі майна подружжя, один з них мав право на компенсацію вартості частини внесених до статутного фонду спільних коштів, а не статутного капіталу.
       Частина третя статті 368 ЦК України, частина перша статті 60 СК України визначають, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
      Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 13 Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») Аналогічна норма передбачена частиною другою статті 115 ЦК України.
     Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
       Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом ( стаття 115 ЦК України).
       Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом ( стаття148 ЦК України).
      Учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства в порядку, встановленому законом.
         У разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.
      Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, сформульованих у постановах від 3 липня 2013 року (провадження № 6-61цс13), від 2 жовтня 2013 року (провадження № 6-79цс13), від 3 червня 2015 року (провадження № 6-38цс15) також Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 7 травня 2019 року у справі № 490/1408/15-ц та зазначила, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).
     Тобто, вказаний відступ полягає у тому, що один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статний капітал цього товариства.
     Отже, і позовні вимоги відтепер слід формулювати по-іншому.