Адвокатське бюро "Валентини Журавель"

Позбавлення батьківських прав – це санкція у сімейному праві, яка застосовується до батьків у разі невиконання ними своїх обов’язків щодо дітей, а саме, коли здоров’я, психічний, духовний і моральний розвиток дитини піддається небезпеці.

​

Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає, що батьків можуть позбавити відповідних прав, якщо батько або мати:

• з поважної причини не забрали дитину з пологового будинку та протягом півроку не виявляли до неї батьківського піклування;

• не виконують свої обов’язки по вихованню дитини;

• жорстоко поводяться з дитиною;

• мають алкогольну або наркотичну залежність;

• експлуатують дитину, примушують її до жебракування;

• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

 

Цей перелік підстав є вичерпним. Зазначені фактори як в сукупності, так і кожен окремо можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов’язків. 

​

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав - в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити цього права.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

​

Під час розгляду судами даної категорії справ обов’язково залучається орган опіки та піклування, який складає власний письмовий висновок, в якому зазначає умови життя та виховання дитини, поведінку батьків, їхні взаємовідносини з дітьми та ставлення до своїх батьківських обов’язків.

​

Разом з тим Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 15.04.2022 року №447 «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» вніс зміни до п. 79-2 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини.

Відповідно до п. 79-2 даного Порядку зазначено, що на час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій територіях, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

​

Крім того, у постанові КЦС ВС від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 про позбавлення батьківських прав суд зробив висновок, про те, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні ст. 164 СК України, і може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

 

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, як для батька (матері), так і для самої дитини, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, передбачені ст. 166 Сімейного кодексу України. Тобто мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:

• втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;

• перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);

• втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

• не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не мають  права усиновити іншу дитину);

• не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); 

• втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди як батьків);

• втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

 

При цьому особа, яка позбавлена батьківських прав не звільняєтеся від обов’язку щодо утримання дитини.

​

Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

​

​

Кожен випадок як позбавлення, так і поновлення батьківських прав є індивідуальним та потребує підготовки та збору доказів, а наші адвокати завжди готові допомогти Вам у вирішенні цих питань.

​