Адвокатське бюро "Валентини Журавель"

📌 Свідок – невід’ємний елемент судового процесу, який значною мірою через свою процесуальну діяльність впливає на формування доказової бази та на рішення суду, яким буде завершено розгляд справи. Кожна особа може випадково стати свідком тієї чи іншої дії або події і його може бути викликано в якості свідка для дачі показань. Тому вважаємо за необхідне зробити короткий огляд такого учасника судового процесу як свідок, його процесуальні права, обов’язки та роль, а також здійснити порівняння свідка в кримінальному та в цивільному провадженнях, відповідно до чинного законодавства.

📌 Так ч.1 ст.65 КПК України зазначає, що Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

📌 В свою чергу ЦПК України в ч.1 ст.69 закріплює, що Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

На даному етапі важливо виокремити ступінь конкретизації обсягу знань, якими володіє потенційний свідок. У випадку цивільного процесу обсяг знань може бути значно ширшим.

✔ Обов’язково треба зазначити, що в межах кримінального провадження не можуть бути допитані як свідки наступні особи:

• 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

• 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

• 3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

• 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;

• 5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

• Особи, передбачені пунктами 1-5 з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

• 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

• 7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

• 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

• 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;

• 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних;

• 11) експерти - щодо роз’яснення наданих ними висновків.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи – цей пункт є аналогічним з положеннями цивільного процесуального закону України.

📌 У цивільному процесі, відповідно до ч.1 ст.70 ЦПК України, не можуть бути допитані як свідки:

• 1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

• 2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, - про такі відомості;

• 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

• 4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;

• 5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.

Тепер, коли ми визначилися з тим хто є свідком та кого не можна допитувати в якості свідка в кримінальному та цивільному процесах, варто ознайомитися з обсягом прав та обов’язків свідка у відповідних провадженнях.

📌 У кримінальному процесі дане питання висвітлено в статті 66 КПК України, зокрема:

Свідок має право:

• 1) знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

• 2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу;

• 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;

• 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

• 5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;

• 6) на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;

• 7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;

• 8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

• 9) заявляти відвід перекладачу.

✔ Свідок зобов’язаний:

• 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

• 2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

• 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

✔ Згідно положень статті 69 ЦПК України:

Свідок зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з’явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов’язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів.

Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови.

📌 Відповідно до положень статті 230 ЦПК України,

Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту.

Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших учасників справи або з ініціативи суду.

Так, у випадку розходжень показань свідків суд може одночасно допитати свідків для з’ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування).

 

📌 Статтею 67 КПК України передбачена відповідальність свідка:

-          За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.

-          За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.

Склади кримінальних правопорушень та санкції за неправомірні дії свідка передбачені статтями 384-386 Кримінального кодексу України.