top of page

Шлюбний договір

Фото до статті про Шлюбний договір.jpg

Главою 10 Сімейного Кодексу України врегульовано питання як укладення, так і розірвання, визнання недійсним та відмови від шлюбного договору.

 

Існування цього договірного інституту обумовлено сучасними потребами належного врегулювання майнових прав та інтересів громадян України, надання подружжю широкого кола можливостей для встановлення обсягу своїх майнових прав, тобто індивідуалізації майнових відносин між подружжям у кожній конкретній сім`ї.

Суб`єктами шлюбного договору можуть бути:

1) особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (наречені);

2) подружжя (дружина та чоловік), а майнові відносини між подружжям (нареченими) є такими, що тісно по`вязані із особою, тому шлюбний договір не може укладатись за дорученням, оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє (частина друга статті 238 ЦК України).

 

Шлюбний договір укладається з приводу майнових правовідносин подружжя.

 

Згідно ч.3 статті 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особам право вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків правила поведінки, відмінні від визначених у законі.

 

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

 

Шлюбним договором подружжя може передбачити, зокрема:​

  • порядок користування житлом;

  • надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;

  • яке майно дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;

  • можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

  • використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.

Проте, сторони не вправі на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить змісту або суті відносин між сторонами.

     Крім того, шлюбним договором можуть визначатись майнові права та обов`язки подружжя як батьків (частина перша, друга статті 93 СК України), але подружжя не можуть за допомогою шлюбного договору  регулювати свої немайнові права й обов`язки стосовно дітей. Тобто, таким договором неможливо передбачити домашні обовʼязки, такі як прибирання житла, приготування їжі, виховання дітей і т.д.

Також договір не може містити умови, які ставлять одного з подружжя у вкрай несприятливе становище (передбачити договором, що все нажите в шлюбі майно і доходи стають власністю лише одного з подружжя). Шлюбний договір не може містити і обмеження щодо таких засад, як добровільність шлюбного союзу, рівноправність подружжя, турбота про добробут і розвиток дітей тощо.

 

Дія шлюбного договору починається:

- У день реєстрації шлюбу, якщо договір укладено майбутнім подружжям;

- У день нотаріального посвідчення, якщо договір укладено подружжям.

Строковість шлюбного договору:

- Можна встановити строк дії усього договору;

- Можна встановити строк дії окремих прав та обовʼязків;

    Такий договір укладається у письмовій формі особисто кожним з подружжя та підлягає обовʼязковому нотаріальному посвідченню.

       Згідно з частиною першою статті 14 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, тобто підписання договору представником є неприпустимим.

     Змінити умови шлюбного договору в односторонньому порядку неможливо, тільки спільно уклавши додаткову угоду та посвідчивши її нотаріально. За рішенням суду він може бути змінений, якщо цього вимагають  інтереси одного з подружжя, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

   Відмова від шлюбного договору в односторонньому порядку також не допускається. Відмовитися від нього можливо лише шляхом подання подружжям нотаріусу відповідної заяви. Але, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання (ст. 102 СК України).

       Відповідно до ст.103 СК України шлюбний договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку за позовом одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені. До вимог про визнання шлюбного договору недійсним позовна давність не застосовується.

        Нещодавно Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 06.09.2023 року у  справі № 755/3563/21

висловив правову позицію про те, що договором, що вчиняється на шкоду кредитору (фраудаторним договором), може бути й шлюбний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при вчиненні шлюбного договору має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати такий договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення шлюбного договору; те, що внаслідок вчинення шлюбного договору відбувається унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг майна боржника.

     Подружжя, яке домовляється в шлюбному договорі про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст.60 СК України, після настання строку повернення позики чи пред'явлення позову про стягнення боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки оспорюваний договір направлено на недопущення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг майна боржника, а відтак це є підставою для визнання такого шлюбного договору недійсним.

Щоб отримати консультацію і практичну допомогу адвоката

Або зателефонуйте нам 

або

bottom of page